Ти так кричиш на мене,
Ніби така серйозна...
Та ти ж не вмієш кричати,
Ти спокійна, як осінь.
Хоча, зараз метіль,
Хуртовини, зима.
І ти мила і ніжна,
І до болю... сама.
Чути дотик твого голосу
По телефону.
А я додик, роблю боляче
Усім навколо.
А найбільше тобі,
Може й справді садист?
Між багнюки й боліт
Бездиханно завис...
Я хотів, щоби ти
Була завжди щаслива.
Та накликав біди...
Ми тендітно-вразливі.
Діти, мені 29
Тобі 18.
Я придурок і псих,
Так, ти маєш рацію.
Я придурок і псих,
І нажаль, не святий...
Ти... ти ніжність...
Вино, подарунок п'янкий.
Я так хочу співати...
І бути щасливим.
Я будУ, обіцяю,
Віднайду свої крила.
Ты так кричишь на меня,
Будто такая серьезная ...
И ты не умеешь кричать,
Ты спокойна, как осень.
Хотя, сейчас метель,
Метели, зима.
И ты милая и нежная,
И до боли ... сама.
Слышать ощупь твоего голоса
По телефону.
А я додик, делаю больно
Всем вокруг.
А больше тебе,
Может действительно садист?
Между грязи и болот
Бездыханно завис ...
Я хотел, чтобы ты
Была всегда счастлива.
И навлек беды ...
Мы нежно-уязвимы.
Дети, мне 29
Тебе 18.
Я придурок и псих,
Да, ты прав.
Я придурок и псих,
И, к сожалению, не святой ...
Ты ... ты нежность ...
Вино, подарок пьянящий.
Я так хочу петь ...
И быть счастливым.
Я буду, обещаю,
Найду свои крылья.
