Бачив у сні місто я,
Ніким незгадане,
Над містом плив у човні
Шляхом нерозгаданим,
Крізь гладь води відчувався
Подих спокійних снів,
Хтось в далині чудну пісню
Безкрайню на волю лив...
Не відрізнить: чи зірок то
В воді відображення,
Чи міста вогні,
Але щось так неспинно вражає.
Сивий поет щось старанно
Виводив своїм пером,
Він знав секрет,
Як змінити на краще цей світ кругом...
І човен мій поринає зі мною
В безмежну синь,
Серцем своїм відчуваю незнану
Я ту глибинь.
Я би зберіг всю відраду
Народжених чуттів,
Але день на поріг,
Він ховає сон, він володар снів...
Видел во сне город я,
Никем неупомянутых,
Над городом плыл в лодке
Путем неразгаданным,
Сквозь гладь воды ощущался
Дыхание спокойных снов,
Кто-то вдали странную песню
Бескрайнюю на свободу лил ...
Не отличит ли звезд то
В воде отражение,
Или города огне,
Но что-то так безостановочно впечатляет.
Седой поэт что-то старательно
Выводил своим пером,
Он знал секрет,
Как преобразить этот мир вокруг ...
И лодка мой погружается со мной
В безграничную синеву,
Сердцем своим чувствую неизвестную
Я ту глубину.
Я бы сохранил всю отраду
Рожденных чувств,
Но день на порог,
Он прячет сон, он обладатель снов ...
