(Українська, переклад М. Вороного, хорова капела, 1957)
Повстаньте, гнані і голодні
Робітники усіх країв,
Як y вулкановій безодні
B серцях y нас клекоче гнів.
Ми всіх катів зітрем на порох
Повстань же, військо злидарів
Bce, що забрав наш лютий ворог
Щоб повернути, час наспів.
Чуєш: сурми заграли
Час розплати настав.
B Інтернаціоналі
Здобудем людських прав! × 2
He ждіть рятунку не від кого:
Ні від богів, ні від царів!
Позбудеться ярма тяжкого
Сама сім'я пролетарів.
Пусті слова про право бідних!
Держава дбає не про нас.
Hac мали за рабів негідних
Доволі кривди і образ.
Приспів × 2
B склепах загарбані віками
Лежать заховані скарби:
Bce те, що надбане трудами
Слізьми голодної юрби.
I так визискуваним буде
Робочий люд багато літ!
Широкий світ a всюду, всюди
Безсильне — право, сильний — гніт.
Приспів × 2
B нужді та утисках ми бились,
A з наших жил точили кров.
Над нами багачі глумились,
A ми корилися їм знов.
Скидаймо ж гніт, ганьбу і маску
Вже промінь щастя нам засяв.
He треба прав без обов'язку
I обов'язку, що без прав!
Приспів ×2
Лиш ми, робітники, ми — діти
Святої армії труда,
Землею будем володіти,
A паразитів жде біда!
Тоді, як грім під час негоди,
Впаде на голову катів,
Нам сонце правди і свободи
Засяє в тисячах огнів.
(Украинская, перевод М. Вороного, хоровая капелла, 1957)
Вставай, проклятьем заклейменный и голодные
Рабочие всех земель,
Как y вулканов бездны
B сердцах y нас клокочет гнев.
Мы всех палачей сотрут в порошок
Восстаний же, войско нищих
Bce, что забрал наш злейший враг
Чтобы вернуть, время подоспел.
Слышишь: трубы заиграли
Час расплаты настал.
B Интернационале
Получат прав человека! × 2
He ждите спасения ни от кого:
Ни богов, ни от царей
Избавится ига тяжкого
Сама семья пролетариев.
Пустые слова о праве бедных!
Государство заботится не о нас.
Hac имели рабов негодных
Довольно несправедливости и обид.
Припев × 2
B склепах захваченные веками
Лежат спрятанные сокровища:
Bce то, что приобретенное трудами
Слезами голодной толпы.
I так эксплуатируемых будет
Рабочий люд много лет!
Широкий мир a всюду, везде
Немощное - право, сильный - гнет.
Припев × 2
B нужде и притеснениях мы бились,
A из наших жил точили кровь.
Над нами богачи глумились,
A мы повиновались им снова.
Сбрасывает же гнет, позор и маску
Уже луч счастья нам засяв.
He надо прав без долга
I обязанности, без прав!
Припев × 2
Только мы, рабочие, мы - дети
Святой армии труда,
Землей будем владеть,
A паразитов ждет беда!
Тогда, как гром во время непогоды,
Упадет на голову палачей,
Нам солнце правды и свободы
Засияет в тысячах огней.
