дивися стелиться дим і тане в моїх руках
ти уяви хоч на мить що той туман небеса
розлийся вітром німим в пустих і шумних містах
розсипся срібним піском в моїх холодних руках
в моїх байдужих думках, в моїх безсонних пустих ночах
тануть, тануть в серці моїм
твої гострі рани
ти залишив мене так рано
ти був для мене як світанок
але розтанув
чуєш, чуєш час мене зовсім не лікує
серце болить і так сумує
тільки цього ти не відчуєш
бо ти не цінуєш
не притупився мій біль і не зникає цей шок
я знаю ти вже чужий, чужий для моїх думок
а я ще досі живу в полоні твого тепла
і клею серце своє як із розбитого скла
я все тобі віддала тепер замерзла зовсім одна
see spreading smoke and melting in my arms
you imagination for a moment that that fog heaven
rozlyysya wind in the blank and mute noisy cities
rozsypsya silver sand in my cold hands
indifferent to my thoughts, in my sleepless night empty
melting, melting in my heart
Your acute wounds
you left me so early
have you been to me like the dawn
but melted
hear, hear me no time treats
heart hurts and so sad
just that you do not feel
because you did not appreciate
prytupyvsya not my pain and the shock persists
I know you are a stranger, a stranger to my thoughts
and I still live in captivity your heat
and glue as the heart of broken glass
I gave you everything now frozen all alone
