і навіть той нікчемний протяг
хоч це не вітер і не потяг
мене пронизує стрілою
яка вся пахне лиш тобою
і я зникаю за стіною
чужих підземних переходів
знайомих книжних епізодів
незафіксованих рекордів
безстрашно й зовсім непомітно
ступаю тихо проти вітру
вмикаю серед ночі світло
щоб пересвідчитись – ти поруч.
ти під грудьми.
ти там – ліворуч
між ребрами стикаєш сонця обруч
спіраллю в’єшся коло мого серця
хоч кожен крок твій ненавмисно стерся…
ця ніжність снів безперестанку ллється
я чую - зліва в тебе б’ється
багатокамерне і чисте
серце.
і хай воно тебе не тисне
навіть, коли любов повисне
у повітрі
де кожна грань вже у новій палітрі
не бійся днів
не бійся слів
не бійся вітру.
а также тот ничтожный сквозняк
хотя это не ветер и не поезд
меня пронизывает стрелой
которая вся пахнет только тобою
и я исчезаю за стеной
чужих подземных переходов
знакомых книжных эпизодов
зафиксированных рекордов
бесстрашно и совершенно незаметно
ступаю тихо против ветра
включаю ночью свет
чтобы убедиться - ты рядом.
ты под грудью.
ты там - налево
между ребрами сталкиваются солнца обруч
спиралью вьешься у моего сердца
хоть каждый шаг твой нечаянно стерся ...
эта нежность снов беспрестанно льется
я слышу - слева у тебя бьется
многокамерные и чистое
сердце.
и пусть оно тебя не давит
даже когда любовь повиснет
в воздухе
где каждая грань уже в новой палитре
Не бойся дней
Не бойся слов
Не бойся ветра.
