те, що вдихала з твоїми словами
те, чим запити хотіла твій сміх,
сипало сіль на роз’ятрені рани
й боліло так, що терпіти не міг.
те, що ти грів мої ноги руками
те, що давав, коли інший утік,
я тепер бачу лиш в снах, бо ночами
ти стаєш ближче на сотню доріг.
те, що боїшся, що скривдиш думками
переступивши мій тихий поріг,
я весь твій смуток розвію з вітрами
і не залишу тебе без утіх.
ти не побачиш, але обернися.
коли мені снишся,
с н и ш с я к о л и м е н і –
сни ся.
Ірина Мороз
Что вдыхали своими словами
Какие запросы хотели твой смех,
возникла соль на апелляционную рану
и больно так, что не могло терпеть.
То, что вы держите мои ноги своими руками
Что дано, когда еще один побег
Теперь я вижу тебя во сне сейчас, потому что ночи
Вы приближаетесь к ста дорогам.
Что боится, что вы отмените свои мысли
пересекающий мой тихий порог,
Я все твоя грусть, чтобы повесить с ветрами
И не оставляйте вас без уверенности.
Вы не увидите, но завернули.
Когда я мажу,
С х х в о л І мне
Snie.
Ирина Морозо
