Літа ще не було, а вже покоси
Я заснула під ранок,
Ти знову снився.
Все, чого я хочу – це нові джинси
і щоби час зупинився.
Так уже тиждень поспіль.
Я загортаюсь у свіжу постіль
Обіймаю твої тенети,
виходжу з рамок своєї планети
До тебе хочу. В гості.
І, знаєш, дарма, що спека
Облиш слова і свої рукописи
Кожен твій крок – окрема тека
Кожен твій крок – моя небезпека.
Шалені домисли.
Тут вже немає місця для втечі
Кожне вагання спрагле, як втома
Весна лягає мені на плечі
Я відпускаю тебе, до речі
І зостаюся сьогодні вдома.
Ірина Мороз (с)
Летом еще не было, а уже покосы
Я заснула под утро,
Ты опять снился.
Все, чего я хочу - это новые джинсы
и чтобы время остановилось.
Так уже неделю подряд.
Я загортаюсь в свежую постель
Обнимаю твои сети,
выхожу из рамок своей планеты
К тебе хочу. В гости.
И, знаешь, зря, что жара
Оставь слова и свои рукописи
Каждый твой шаг - отдельная папка
Каждый твой шаг - моя опасность.
Безумные домыслы.
Здесь уже нет места для побега
Каждое колебания жаждущее, как усталость
Весна ложится мне на плечи
Я отпускаю тебя, кстати
И остаюсь сегодня дома.
Ирина Мороз (с)
