безмір твоєї відваги та світлості
безмір глибоких твоїх очей
поки між нами спокусливі відстані
поки між нами щось ніжно пече
я доторкаю тебе лише подумки
голову нишком кладу на плече
день догорає і йде в свою схованку
ніч поміж нами повільно тече.
поки волосся ще пахне тобою
речі нагадують, як тебе звати
я засинатиму завжди десь поряд
навіть, якщо ти не будеш знати.
© Ірина Мороз
bezmіr tvoєї vіdvagi that svіtlostі
bezmіr glibokih tvoїh eyes
Pokey mіzh us spokuslivі vіdstanі
Pokey mіzh us schos nіzhno Pec
I dotorkayu you deprivation podumki
put her head on his shoulder Nishku
dogoraє day i yde in its skhovanku
nich pomіzh us povіlno Techa .
Pokey hair slit smell thee
rechі nagaduyut yak you call
I zasinatimu zavzhdi ere the order
navіt , Yakscho ti will not know .
© Iryna Moroz
