Текст песни Ірина Мороз - Сьогодні я все тобі розповім

не можна тримати усе тільки в собі і твіттері
ходити постійно по колу і закривати на правду очі
у рот набирати води, відводити погляд, шукати окремі маршрути
навмисне всміхатися іншим, умовно хворіти на кілька днів,
щоб тільки від всього сховатись: від чогось – втекти, а щось – забути
мені б твоє вміння казати прямо,
мені б твою здатність на все забивати
й це дике шаленство і цю спонтанність
багатогранність твою, багатогранність…
та є слова, які краще не вимовляти
та є думки, які треба ховати, ховати глибоко – і це не найбільша мудрість
і є щось таке, що не дозволяє спати, та краще не спати,
ніж потім жаліти про поспіх, відвертість чи дурість
бо рухи мої такі невиправдані, усе таке награне, сковане, дивне
довкола кричать-палають міські ліхтарі, спонукають відкритись
а я озираюсь і бачу трамвай, який на кінцевій повз твій будинок
усе повільніше, усе повільніше… і я можу вийти
але для чого? але до кого
нести свої сни, свої мрії й обірвані фрази,
обвітрені губи, вкутане горло і сині від холоду руки,
свій скромний хороший настрій, свою простуду
яка затягнулась на три сезони…
цей невиліковний стан мого марення запахом твого тіла
і цей невідкладний візит до тебе, який я щораз відкладаю на потім, на потім
страхи, які безперервно наздоганяють, хоч я наполегливо прошу
залишити мій горизонт, мої темні глибини, мої висоти…
сьогодні я все тобі розповім
ти довго мовчатимеш, довго дивитимешся у мої втомлені очі
повітря вдихатимеш довго й ще довше його видихатимеш
ти скажеш, що й так усе знав, і так все читав, і так усе бачив
та що з цим знанням робити – не знав і не знатимеш.

you can't keep everything to yourself and twitter
walk in a circle and close your eyes to the truth
to draw water in the mouth, look away, look for separate routes
intentionally smile at others, be conditionally ill for several days,
to hide from everything: to escape from something, and to forget something
I would like your ability to speak directly,
I would like your ability to kill everything
and this is wild fury and this spontaneity
your versatility, your versatility ...
and there are words that are better not to say
but there are thoughts that must be buried, buried deep - and this is not the greatest wisdom
and there is something that prevents you from sleeping and better not sleeping,
than to regret the rush, the frankness or the stupidity
because my movements are so unjustified, everything is so beautiful, stiff and strange
city ​​lights are shouting and blazing around, forcing them to open
and I look around and see the tram that is finally past your house
slower, slower ... and I can get out
but for what? but to whom
carry your dreams, your dreams and cut-off phrases,
lips turned up, throat wrapped and blue with cold hands,
his humble good mood, his cold
which lasted for three seasons ...
this incurable state of my wandering with the smell of your body
and this immediate visit to you, which I postpone every now and then
fears that continually catch up, though I urge
leave my horizon, my dark depths, my heights ...
today I'll tell you everything
you will be silent for a long time, you will look into my tired eyes for a long time
you will inhale the air for a long time and exhale it for a longer time
you will say that you knew everything, and read everything, and saw everything
and what to do with this knowledge - you did not know and you will not know.