тиша …
тихо!
не псуй силуети схожі на море
твого безкінечного сонця
тихо…
тихше!
я вже так втомилась від болю,
який як нав’язлива пісня -
ніяк з голови не виходить…
а ти підійти боїшся -
коліна від страху зводить.
ти – не такий, коли снишся.
ти - не такий, як говориш!
Боже, коли я звикну?
досі без тебе не можу.
я не вмикаю світло,
не вимикаю воду…
я так тремчу від вітру
поки ти грієш гордість.
може, це непомітно -
та й не потрібен подив
досі стискаю міцно
подумки
твою
долоню.
Ірина Мороз (с)
silence ...
quietly!
Do not destroy silhouettes like the sea
your endless sun
quietly…
more quietly!
I was so tired of the pain,
which as obsessive song -
from head does not work ...
and you 're afraid to come -
knee reduces fear .
you - not so when snyshsya .
you - not like talking !
God, when I get used ?
still without you I can not.
I do not turn on the light,
Do not turn off the water ...
I do tremble in the wind
while you hriyesh pride.
maybe it quietly -
and do not need a surprise
still firmly grip
thoughts
your
palm.
Irina Moroz (c)
