коли ти просив почекати на тебе,
побути ще трохи, щоб ти прийшов -
я й гадки не мала, що ти до мене
стирав тоді колір своїх підошов.
я й гадки не мала, що ти міг спішити,
забувши пасок і коричневу куртку,
для мене опівночі сонцем світити,
щоб перелити тепло в мої руки.
коли ти казав, що вже час говорити,
що годі мовчати собі у докір,
я не припиняла тебе молити
і спрагло питати «чому і доки».
я й гадки не мала, що розумів ти
так достеменно усі мої страхи.
я не припиняла тебе хотіти -
ти не припиняв мене зупиняти.
Ірина Мороз
when you asked to wait for you,
stay a little longer for you to come -
I had no idea you were with me
then erased the color of his soles.
I had no idea you could hurry,
forgetting the belt and the brown jacket,
for me the sun shines at midnight,
to pour heat into my hands.
when you said it was time to talk,
that you should not be silent in reproach,
I did not stop praying to you
and eager to ask "why and for now."
I had no idea what you understood
so true are all my fears.
I didn't stop wanting you -
you didn't stop me.
Irina Moroz
