Ясноокий соколе, у бою загинув,
На кого голубоньку ти навік покинув,
Світу білого без тебе милий мій не бачу,
Білим птахом над тобою закричу, заплачу
Темрява небесная хмари позбирала,
Дощем рясним над тобою сльози проливала,
Сонечко не зійде більше наді мною,
Бо загину коло тебе від жалю і болю
Білими птахами злетимо у вирій,
Будем жить поміж богами в злагоді і мирі,
Зійде сонце яснеє, і знайдуть нас люди,
Поховають у землі, і плакати будуть
Ой, не плачте людоньки, краще нас згадайте
Двох молодих голубків квітами вквітчайте
Щоб у вирій злетіли у вбранні красивім,
Щоб зустріли нас піснями зорі галасливі.
Ясноглазый сокол, в бою погиб,
На кого голубушку ты навек покинул,
Света белого без тебя милый мой не вижу,
Белой птицей над тобой закричу, заплачу
Темнота небесная облака собрала,
Дождем обильным над тобой слезы проливала,
Солнышко не взойдет больше надо мной,
Потому погибну около тебя от жалости и боли
Белыми птицами взлетим на юг,
Будем жить между богами в согласии и мире,
Взойдет солнце ясное, и найдут нас люди,
Похоронят в земле, и плакаты будут
Ой, не плачьте люди добрые, лучше нас вспомните
Двух молодых голубков цветами вквитчайте
Чтобы на юг взлетели в наряде красиво,
Чтобы встретили нас песнями звезды шумные.
