Текст песни Іван Байдак - Рольові Ігри

Це світ невдах, приречених на успіх. Світ боягузів, які корчать з себе героїв. Світ романтиків, котрі з усіх сил переконують у своєму цинізмі.
Це самотній світ скупчення адаптованих інтровертів.
Ера пофігізму, а не свободи!!!

Вони постійно хворіють, постійно бігають, постійно виконують чужі бажання. Вони проживають життя в кредит, зв’язують себе вузлами комфорту і абсолютно все зводять до того, як заробляють на життя.
Влаштували тут комедію манер, драму моралі, соцперепис проституток!
Дивно, що у своїй симетричності кожен вважає себе унікальним…

Я - класичний представник зіпсутого покоління, типовий конформіст без особливих талантів, який страждає на невиліковну апатію, пересувається поміж ін’єкцій швидкого сексу та рятується ненормованими дозами алкоголю.
Інколи я записую ці короткі уривки, щоб хоч якось перед собою звітувати.

Мене давно ніщо не зачіпало: ані мінливі вогні мого міста, ані його погодні примхи, ані звабливі жінки з феромонами їх доторків.
Життя - як програма телепередач, яку перемикаєш пультом від нудьги.

Люди граються в рольові ігри – сценарій написаний, фрази давно завчені, інтерес має свої причини: дружба, кохання, відданість. Ми маємо платити, щоб отримати натомість. Запитувати те, на що маєш власну відповідь. Вести розмову у руслі, у якому тобі зручно.
Головне - не зірватись!

Цінностей не буває! Важливий лише компроміс із собою. Потрібно знайти позицію, від якої відштовхуватися. Спробувати все і не зруйнувати те, що було до того. Знайти щось своє і не сумніватись, що воно твоє, а не кимось нав’язане…

Істини життя?
Кожен живе, як хоче, і ніхто не знає, як правильно…

Это мир неудачников, обреченных на успех. Мир трусов, которые строят из себя героев. Мир романтиков, которые изо всех сил убеждают в своем цинизме.
Это одинокий мир скопления адаптированных интровертов.
Эра пофигизма, а не свободы !!!

Они постоянно болеют, постоянно бегают, постоянно выполняют чужие желания. Они проживают жизнь в кредит, связывают себя узлами комфорта и абсолютно все сводят к тому, как зарабатывают на жизнь.
Устроили тут комедию манер, драму морали, соцперепис проституток!
Неудивительно, что в своей симметричности каждый считает себя уникальным ...

Я - классический представитель поврежденного поколения, типичный конформист без особых талантов, страдающего неизлечимой апатию, передвигается между инъекций быстрого секса и спасается ненормированными дозами алкоголя.
Иногда я записываю эти короткие отрывки, чтобы хоть как-то перед собой отчитываться.

Меня давно ничего не задевало: ни меняющиеся огне моего города, ни его погодные капризы, ни обольстительные женщины с феромонами их прикосновений.
Жизнь - как программа телепередач, которую переключаешь пультом от скуки.

Люди играют в ролевые игры - сценарий написан, фразы давно заученные, интерес имеет свои причины: дружба, любовь, преданность. Мы должны платить, чтобы получить взамен. Спрашивать то, на что имеешь собственный ответ. Вести разговор в русле, в котором тебе удобно.
Главное - не сорваться!

Ценностей не бывает! Важен лишь компромисс с собой. Нужно найти позицию, от которой отталкиваться. Попробовать все и не разрушить то, что было до того. Найти что-то свое и не сомневаться, что оно твое, а не кем-то навязанное ...

Истины жизни?
Каждый живет, как хочет, и никто не знает, как правильно ...