Текст песни Іван Байдак - Якби у мене була ти

Не питай «чому»… Вже вкотре випадково губляться ключі, я знову стою на порозі твого дому, пригортаю словом, зігріваю поглядом…

Не питай, бо не знаю чому
молитви зцілюють, чому дощі не припиняються у цьому місті,
чому обіцянки часом не виконують,
шрами ніколи не зникають,
а сьогодні більше не повториться.

Не питай «навіщо» промовляю щоранку одні й ті самі слова,
неначе молитву, наче мантру, наче правило,
щоб випросити, виносити, вивчити, повірити,
мені б лише приміряти твого смутку,
лише помітити твою втому.

Не питай «як довго» чекати листів…
вісників поганих новин та життєвих архівів,
я ж не знаю,
як довго затягнеться ця зима,
як довго триватиме твій сон цієї ночі,

я ж просто пишу
і навіть не знаю, як боляче часом ранять рядки,
як довго печуть сліди на твоїй шкірі,
але ти… не питай, не питай
«чому прокидаюсь поруч, навіщо зявився в твоєму житті і як довго любитиму?»
не питай, бо
я не те, що не знаю відповідей,
я взагалі не шукаю цих питань.

Не спрашивай «почему» ... Уже в который раз случайно теряются ключи, я снова стою на пороге твоего дома, прижимаю словом, согреваю взглядом ...

Не спрашивай, потому что не знаю почему
молитвы исцеляют, почему дожди не прекращаются в этом городе,
почему обещания время не выполняют,
шрамы никогда не исчезают,
а сегодня больше не повторится.

Не спрашивай «зачем» говорю каждое утро одни и те же слова,
будто молитву, как мантру, как правило,
чтобы выпросить, выносить, изучить, поверить,
мне бы только примерить твоего грусти,
только заметить твою усталость.

Не спрашивай «как долго» ждать писем ...
вестников плохих новостей и жизненных архивов,
я не знаю,
как долго затянется эта зима,
как долго продлится твой сон ночью,

я просто пишу
и даже не знаю, как больно тем ранят строки,
как долго пекут следы на твоей коже,
но ты ... не спрашивай, не спрашивай
«Почему просыпаюсь рядом, зачем появился в твоей жизни и как долго любить?»
не спрашивай, потому что
я не то, что не знаю ответов,
я вообще не ищу этим вопросам.