Згорблені жита.
Скоро вже жнива.
Душа моя жива
в пломені співа.
І в зажурі час
вогонь несе туди,
де газ.
Все осяє враз.
Дума, дума ж моя, дума!
Подруго з небес!
Дай заліза там де гума.
Сонця дай, щоб сумнів щез!
Зкривлені вуста.
Правда непроста.
Чи душа пуста
розповість весна.
Променями зір
та й благословився
зір.
Думо, нумо ж, нумо!..
Дума, дума ж моя, дума!
Подруго з небес!
Дай заліза там де гума.
Сонця дай, щоб сумнів щез!
Сгорбленные ржи.
Скоро жатва .
Душа моя живая
в пламени поет .
И в печали время
огонь несет туда ,
где газ.
Все озарит сразу .
Дума , дума моя , дума !
Подруга с небес!
Дай железа там где резина.
Солнца дай , чтобы вопрос исчез !
Зкривлени уста.
Правда непростая .
Душа пуста
расскажет весна.
лучами зрение
и благословився
зрение.
Думой , давай же , давай ! ..
Дума , дума моя , дума !
Подруга с небес!
Дай железа там где резина.
Солнца дай , чтобы вопрос исчез !
