В полум"ї вічнім, загадковім,
в крові гарячій моїй крові,
в серці глибокому, живому,
розставила ти свої пастки...
Я іду і падаю в обійми.
Перша пастка, і наче доволі приємна.
Далі йду і виростають високі стіни.
Треба вибратись з лабіринту до темна.
В очі, у карі мої очі
сиплеш піском свою красу,
неначе я осліп. Я хочу
тебе і в рай тебе несу.
Я іду і падаю в обійми.
Перша пастка, і наче доволі приємна.
Далі йду і виростають високі стіни.
Треба вибратись з лабіринту до темна.
Я іду і граю твоїм тілом.
Ти найкращий мій музичний інструмент.
Губи, пальці, отвори і діри.
Та навколо тихо, нема аплодисментів.
В пламени «Вечный, загадочный,
В крови моей крови, моя кровь,
в сердце глубоко, жив,
Вы поместили свои ловушки ...
Я иду и упаду в руки.
Первая ловушка, и как будто довольно хорошая.
Затем я иду и выращиваю высокие стены.
Необходимо выйти из лабиринта в темноту.
В глазах, в коричневых глазах
Вылейте свою красоту песком,
Как будто я слеп. Я хочу
Я ношу тебя и в раю.
Я иду и упаду в руки.
Первая ловушка, и как будто довольно хорошая.
Затем я иду и выращиваю высокие стены.
Необходимо выйти из лабиринта в темноту.
Я иду и играю твое тело.
Ты мой лучший музыкальный инструмент.
Губы, пальцы, отверстия и отверстия.
Но вокруг них нет аплодисментов.
