Спільність одного міста, спільність одного ліжка -
все , що вимірює близькість й віддаленість душ.
Спальні квартали, мов зморені еквілібристи.
Тишу не руш.
Спальні розмови - скрипіння старих табуретів,
стукіт надщерблених сонним вітанням чашок.
Я тобі - дзеркалом, ти мені - вродженим геном
вріс до кісток.
Я тобі - буднями сіра і стесана пальцями,
кисті твої відболіли. У серці - пропасниця.
Й схожих на нас перевозять несправні ліфти -
спільні в таких тільки посуд і фотокартки.
Community of one city, community of one bed -
everything that measures the closeness and remoteness of souls.
Sleeping quarters, like tired balancers.
Do not break the silence.
Sleeping conversations - creaking of old stools,
the knock of overgrown cups with sleepy greetings.
I am your mirror, you are my innate gene
grew to the bone.
I'm gray to you on weekdays and squeezed with my fingers,
your hands ached. In the heart - a feast.
And similar to us are transported by faulty elevators -
common in such only utensils and photos.
