Я іду по життю як по каменях іду,
Не минаючи біль і тривогу,
Поєднавши в душі тиху ласку й біду
Все шукаю до Бога дорогу.
Давня віра, яка ще з дитинства жива,
Слову словом церковним озветься
І молитви господні, і віщі слова |
Притулю я до вічного серця. | (2)
Приспів
Господи - дай нам уміння чути твій голос небес,
Щоб не всихало коріння, щоб день для щастя воскрес.
Господи — дай нам любові, щоб не пропасти в журбі,
В тисячолітній обнові молимось всі ми тобі...
З нас ніхто не святий, кожен має свій гріх,
Хоч вдягаємо маску на лиця,
Все частіше моли і за себе й за всіх
Й тихо хочеться стать помолиться.
В час земних катастроф та людських протиріч
Не надійсь на удачу та силу,
І зринають слова, наче кредо сторіч - |
Боже, Боже — спаси і помилуй. | (2)
I walk on stones like I walk,
Without going through the pain and anxiety,
Combining in the soul of quiet grace and trouble
I look for God all the way.
Ancient faith that has been alive since childhood,
The word church is called
And the prayers of the Lord, and the greater words
I will bring to eternal heart. | (2)
Refrain
Lord - give us the ability to hear your voice in heaven,
So that the roots do not dry up, that the day for happiness will rise again.
Lord - give us love so that you do not fall in sorrow,
In the millennial renewal, we pray all of you ...
None of us are holy, everyone has their sin,
Although we put a mask on our faces,
Increasingly, they pray for themselves and for all
And quietly want to pray.
In times of earthly disasters and human contradictions
Don't rely on luck and power,
And the words appear as if the credo of centuries - |
God, God - save and have mercy. | (2)
