Ти не ховай своїх очей, моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей, моя полтавко.
Бо у Полтаві всі дівчата – чарівниці,
Та тільки ти мені одна щоночі снишся.
Усі дороги пройшов на світі,
Аби зігріло очей твоїх світло.
Моя Полтава на тебе схожа,
А без Полтави я жити не можу…
Тепер я знаю чому ворскла гомінлива
Така блакитна – подивилась ти на хвилі
Мені потрібна ти як жайворові поле,
Мені потрібна ти як сонце світ тополю
Ти не ховай своїх очей, моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей, моя полтавко.
Бо у Полтаві всі дівчата – чарівниці,
Та тільки ти мені одна щоночі снишся.
І кожну думку заповітну і неспокій
Несу до тебе чарівнице ясноока
Скажи люблю мені жагучими устами
То над землею голубішим небо стане
Ти не ховай своїх очей, моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей, моя полтавко.
Бо у Полтаві всі дівчата – чарівниці,
Та тільки ти мені одна щоночі снишся.
You do not hide your eyes, my Natasha,
You do not hide your eyes, my Poltavka.
For all the girls in Poltava - sorceress,
And only you snyshsya me one every night.
All roads went in the world,
To light your eyes warmed.
My Poltava at you like,
Without Poltava I can not live ...
Now I know why Vorskla hominlyva
This blue - you looked at the waves
I need you as zhayvorovi field
I need you as the sun light poplar
You do not hide your eyes, my Natasha,
You do not hide your eyes, my Poltavka.
For all the girls in Poltava - sorceress,
And only you snyshsya me one every night.
I cherished every thought and anxiety
Nesu to you sorceress population have fair eyes
Say I love passionate mouth
Then the ground will holubishym sky
You do not hide your eyes, my Natasha,
You do not hide your eyes, my Poltavka.
For all the girls in Poltava - sorceress,
And only you snyshsya me one every night.
