Текст песни Жадан i Собаки - Марат

Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
І ріки лишають свої береги,
Як діти лишають батьківські доми
Після тяжкої зими.

Марат тренувався на Спартаку.
Мав техніку - вивірену і тривку,
З тренованим тілом і серйозним лицем,
Був, мабуть, справді кращим бійцем
В свої роки в півсередній вазі,
мав наколку з Фіделем на лівій нозі.

Імам говорив, стоячи над ним:
Пророк, - говорив він, - не був сумним.
Він вірив, що зло вижирає зло.
Буде так, як буде. Завжди так і було.
Хай Марату згадають про кожну з провин.
Пррок і дбає зазвичай про таких, як він.

Я знаю напевне, чому він помер.
Щоранку він бився проти химер.
Щодня він збивав у кров кулаки.
Доки над ним не згасли зірки.
Не всі заступають за цю межу.
Хто знав його, знає, про що я кажу.

Як може зникнути те, що є?
Для чого пророк нам усе це дає?
Насправді зникнути може хіба що страх.
Все інше є в нас – молодших братах,
Які розбивають собі серця,
Вдень вночі стоячи до кінця.

Брат замовк і відійшов убік.
Він був молодший від Марата на рік.
І тому Марата вважав головним.
Тримався ним, всюди ходив за ним.
Тепер ось мовчав, відійшовши нараз,
І стримував сльози, соромлячись нас.

Коли виносили тіло, почався сніг.
Він падав з темних небес до ніг.
Імам ішов попереду, наче мара.
Весна на цвинтарі – не найкраща пора.
Жінки ховали сльози, а чоловіки
Відчували, як згасають над ними зірки.

Марат умер во сне.
В начале марта весной.
Когда снег танцует,
И реки покидают свои берега,
В детстве оставляют родительские дома
После трудной зимы.

Марат тренировался на Спартаке.
Была техника - доказательство и длинное,
С обученным телом и серьезным лицом,
Вероятно, действительно лучший боец
В их годы вдвое,
У него была куча с Фиделем на левой ноге.

Имам сказал, стоя над ним:
Пророк, - сказал он, - не был грустным.
Он верил, что зло ели зло.
Это будет так, как будет. Это всегда было.
Позвольте Марату запомнить каждый из пробелов.
Обычно это заботится о том, как он.

Я точно знаю, почему он умер.
Каждое утро он боролся с химерой.
Каждый день он сбивал кулаки в кровь.
Пока звезды не вышли.
Не каждый обозначает этот предел.
Кто знал, что он знает, о чем я говорю.

Как что может?
Почему Пророк дает нам все это?
На самом деле, это может исчезнуть, кроме страха.
Все остальное с нами - младшие братья,
Кто разбивает их сердца,
В дневное время стоит до конца.

Брат замолчал и ушел.
Он был моложе Марата в год.
И поэтому Марат считал основным.
Он держал его, ходил за ним повсюду.
Теперь здесь он молчал, отправлялся сейчас,
И он держал слезы, стыдясь нас.

Когда тело было взято, начался снег.
Он упал с темных небес на ноги.
Имам был впереди, как мечта.
Весна на кладбище - не лучшее время.
Женщины спрятали слезы и мужчины
Они чувствовали, что звезды исчезают над ними.