Ніч над Карпатами темно-крилатими
Шовками тихо зліта.
Серце залюблене, в мріях загублене,
Жде чогось, кличе й пита:
Приспів:
Чому, коли заснули сині гори,
Якось не до сну мені?
Чому, коли на небі срібні зорі,
Мрію в тишині нічній?
А між синіх гір в сяйві срібних зір
Бродить любов моя.
Тому, коли заснули сині гори,
Не заснем ні ти, ні я.
Нічка кінчається, зірка ховається,
Будиться шелест в гаю.
Тільки залюбленим, в мріях загубленим,
Мариться слово "люблю".
Приспів:
Чому, коли заснули сині гори,
Якось не до сну мені?
Чому, коли на небі срібні зорі,
Мрію в тишині нічній?
Кличу поміж гір в сяйві срібних зір:
Де ти, любов моя?
Тому, коли заснули сині гори,
Не заснем ні ти, ні я.
Night of the Carpathians dark winged
Silk quietly take off.
Heart fascinated, lost in dreams,
Waiting for something, call and ask:
Chorus:
Why sleep when the blue mountains,
Once me not to sleep?
Why, when the sky silver stars,
I dream in silence of the night?
And between the blue mountains in the radiance of silver stars
Wander my love.
So when asleep blue mountains,
Do not sleep either you or me.
Nichka ends, the star disappears,
Budytsya rustling in the woods.
Just fascinated, lost in dreams,
Marytsya word & quot; like & quot ;.
Chorus:
Why sleep when the blue mountains,
Once me not to sleep?
Why, when the sky silver stars,
I dream in silence of the night?
I call among the mountains in the radiance of silver stars;
Where are you, my love?
So when asleep blue mountains,
Do not sleep either you or me.
