В нічній молитві сповідь свічею опливає,
Мов знак гріха чорніє гніт,
Згаса тендітний промінь,
Вмираючи втішає,
Що навпіл світ не розділить.
Приспів:
У ночі запитаю молитвою своєю
Чому на горе нам щастить?
Нічого ж ми не знаєм,
Ні серцем, ні душею,
Що ненавидіть, що любить.
Безмежно довгі ночі розлука колисає,
Та смутку не приспить вона.
Забути серце хоче,
Кого душа кохає,
Та сил на це у нім нема.
Приспів. (2)
Мій смуток обвінчався у храмовій печалі,
Пішов журбою під вінець.
А сумнів не закрався
З безоднього провалля,
Що це початок – не кінець.
Що це початок – не кінець... (2)
In the night prayer, confession is poured out,
As a sign of sin, there is wickedness,
The soft ray goes out,
Dying is comforting,
That in half will not divide the world.
Refrain:
In the night I ask my prayer
Why are we lucky on the mountain?
We don't know anything,
Not by heart or soul,
What you hate that loves.
Infinitely long nights of separation sway,
But she will not be sad.
He wants to forget the heart
Whom the soul loves,
But there is no strength for it.
Refrain. (2)
My sadness was blamed on temple sorrow,
Went grieving under the crown.
And no doubt crept in
From the abyss of failure,
That this is the beginning is not the end.
What is the beginning is not the end ... (2)
