і ти сама вже так до спазму самоти
звикаєш поки та не б'є тобі у груди
і скільки ти вже днів не можеш перейти
від того що не буде
і скільки ти не ти. і скільки ти вже страх
і скільки у тобі залишилось печалі
він доторкав тебе. він мав від тебе знак
а ніч така скупа. не вичавиш ні грама
із неї щоб піти із спогадом в руках.
ти бачиш він впіймав і дихає навскіс
і вже тепер уся ти в нього на плечах
тримаєш його лють цілуєш його хіть
а він такий простий що ледве не зачах
допоки був один
а ти для нього злість а ти для нього ніц
та скільки ж у думках притримано від себе
ти бачиш він мовчить а ти не маєш сліз
щоб виплакати зміст який застряг між ребер
і серце мов плавник і серце немов хвіст
таке чуже. та треба
тобі уже іти
і ти сама вже так до спазму самоти
звикаєш і вже та не вилізає з тебе
бо скільки ти вже днів не можеш перейти
від того що не треба у собі берегти
у собі чи для себе.
лютий, 2016
Жабокрик
and you yourself are already so to the spasm of loneliness
you get used to it and it doesn't hit you in the chest
and how many days you can't go
from what will not be
and how much you are not you. and how much you are already afraid
and how much sorrow you have left
he touched you. he had a sign from you
and the night is so stingy. you will not squeeze a gram
out of it to leave with a memory in hand.
you see he caught and breathes diagonally
and now you are all on his shoulders
you hold his rage you kiss his lust
and it is so simple that it almost withered
until there was one
and you are angry with him and you are angry with him
and how much is kept in mind
you see he is silent and you have no tears
to weep the contents that are stuck between the ribs
and the heart is like a fin and the heart is like a tail
so alien. and should
you already have to go
and you yourself are already so to the spasm of loneliness
you get used to it and it doesn't come out of you anymore
for how many days can you not pass
from the fact that you do not need to take care of yourself
in yourself or for yourself.
February, 2016
Frog cry
