Перші дні листопада.
Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку.
А він думає: чуже місто, чужа кімната —
як я її тут залишу?
Третя по обіді.
Суха осінь.
Посиджу, доки вона спить, заговорюючи постійно.
Світло таке легке.
Вона четвертий день у дорозі.
Хай їй хоча би тут буде спокійно.
Якщо буде потрібно —
поправлятиму ковдру.
Якщо буде холодно —
причинятиму вікна.
Спробую перехитрити її застуду невиліковну.
Я сам усе це вигадав,
вона ні в чому не винна.
Як я її залишу?
Незабаром почнеться вечір.
Швидко стемніє, повітря остигне.
Краще вже охоронятиму її речі.
Краще вже грітиму її стигми.
Раптом, коли я піду, ріки затоплять кімнату,
раптом птахи почнуть битися в стіни,
раптом дерева обступлять її й поведуть на страту,
раптом сусіди почнуть рвати тіло її на частини,
раптом, щойно я вийду, вона забуде про мене,
раптом забуде все, що говорила до цього,
раптом серце її, золоте й шалене,
буде битись тепер для когось чужого.
Хай спить. Хай розбереться зі снами.
Хай її нинішні сни перетечуть у колишні.
Навіть якщо в своєму сні вона мене не впізнає.
Навіть якщо їй буде снитись хтось інший.
І ось він сидить, відраховуючи хвилини.
Сидить, нервує без потреби.
А вона не прокидається лише з тієї причини,
що боїться, прокинувшись, не побачити його коло себе.
Осінь над ними з льоду й сталі.
Холодні ріки, незнайомі люди.
Найбільше вони бояться, що все це триватиме далі.
Найбільше вони бояться, що більше нічого не буде.
The first days of November.
She sleeps in an empty room in a strange bed.
And he thought: strange city, strange room -
I'll leave it here?
The third in the afternoon.
Dry autumn.
Surf while she sleeps zahovoryuyuchy time.
Light is light.
It is the fourth day on the road.
Let it at least there will be quiet.
If necessary -
popravlyatymu blanket.
If it is cold -
prychynyatymu window.
I'll try to outsmart her cold incurable.
I had invented it all,
it is in no way to blame.
As I leave her?
Soon will start the evening.
Quickly dark, cool down the air.
Better to guard her things.
Better hritymu its stigma.
Suddenly, when I go, the rivers overflow room
Suddenly the birds begin to fight in the wall
Suddenly trees obstuplyat it and lead to death,
neighbors suddenly start to tear her body apart,
Suddenly, I just go out, she would forget about me
suddenly forget everything you said before,
Suddenly her heart, gold and violent,
will fight now for some stranger.
Let sleeping. Let tackles with dreams.
Let her dreams peretechut present in the former.
Even in his sleep he did not recognize me.
Even if it is someone else dream.
And here he sits, counting minutes.
Sitting, nervous unnecessarily.
She wakes up not only for the reason
that fears waking up, not to see his circle itself.
Fall on them with ice and steel.
Cold river strangers.
Most of all, they fear that all this will continue.
Most of them are afraid that nothing else will.
