Поховано надії всі і мрії,
Ось череповище чорніє віддалік.
Іде, несучи пахощі Марія,
Забувшись і згубивши часу лік.
Здираються об камінь ноги босі,
Скорбота залягла в душі німа.
Та раптом, мов відлуння стоголосе пронеслося:
"Живого серед мертвих вже нема!"
Не шукайте, не шукайте
ви живого серед мертвих,
Не здолає сонця крижана зима,
Хай весна вам усміхнеться
І видзвонює у серці: "Він воскрес!
Його між мертвими нема!"
І ми, буває, молимось розбиті,
Забувши вірність Божих обітниць:
"О, Боже, збережи нас в цьому світі,
Як бережеш кришталь Своїх зіниць"
Любов і світ засніжило, занесло,
Та чуємо утіху від Отця:
"Разом з Христом над світом
Вас піднесла і воскресла
Любов, якій немає вже кінця".
All hopes and dreams are buried,
Here the skull turns black in the distance.
Goes, carrying the fragrance of Mary,
Forgetting and wasting time medicine.
Barefoot feet are stripped against the stone,
Sorrow lay dumb in his soul.
And suddenly, as if an echo of a hundred voices swept:
"There is no living among the dead!"
Don't look, don't look
you are alive among the dead,
The icy winter will not overcome the sun,
Let spring smile on you
And he calls in his heart: "He is risen!
He is not among the dead! "
And we sometimes pray broken,
Forgetting the faithfulness of God's promises:
"Oh God, keep us in this world,
How do you keep the crystal of your pupils "
Love and the world snowed, carried,
But we hear the joy of the Father:
"Together with Christ over the world
I lifted you up and resurrected you
Love that has no end. "
