Іронія долі...Історія матері-жінки.
Зібрала валізу і їде в незвіданий край.
Її проводжає родина, неначе навіки...
Куди вона їде? Навіщо? Чому?..- Не питай...
Хіба не знайдеться їй місця у рідному домі?
Чому вона тяжко працює на іншій землі?
Поїхала мати у пошуках кращої долі,
Щоб в скруті не жили, не ниділи діти її.
Приспів:
Берегиня роду , мати-українка,
Втратила свободу...За кордоном гірко.
Коротає вік свій на чужій землі.
Ждуть від неї вістку діточки малі.
2. А діти сумують: їм мамина ласка потрібна.
З вікна виглядають в зажурі старенькі батьки.
"Скоріш повертайся додому, матусенько рідна",-
Читає в листах вже до болю знайомі рядки.
Так часто в тривожні хвилини втрачали ми віру,
Губили надію, та не забуваймо одне:
Без матері-жінки ми втратимо і Україну.
Не нація та, що так легко втрачає святе!
The irony of fate ... The story of a mother-woman.
She packed her suitcase and went to an unknown land.
She is accompanied by her family, as if forever ...
Where is she going? Why? Why? ..- Don't ask ...
Will she not find a place in her home?
Why does she work so hard on another earth?
My mother went in search of a better fate,
In order not to live in hardship, her children did not eat.
Chorus:
Guardian of the family, Ukrainian mother,
She lost her freedom ... It is bitter abroad.
Shortens his life in a foreign land.
Small children are waiting for news from her.
2. And the children are sad: they need their mother's caress.
Old parents look out of the window.
"Come home soon, dear mother," -
Reads familiar lines in the letters to the point of pain.
So often in anxious moments we lose faith,
We lost hope, but let's not forget one thing:
Without a mother-woman, we will lose Ukraine.
Not a nation that so easily loses the sacred!
