Ой, і не стелися, хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі...
Гей, не втішайтесь, злії воріженьки,
Та пригодоньці моїй!
Бо моя пригода - козацькая врода, -
Та як ранняя роса:
Що вітер повіє, сонечко пригріє -
Роса на землю впаде.
Наїхали пани та i орандарі,
Воли й вози забирать.
Гей, беруть вони усю худібоньку, -
Не маю бо що й казать.
А я, як жив буду, та все ж те забуду:
Воли й вози покуплю,
Мережані ярма, тернові занози
Ще й бо сам пороблю.
Oh, i do not stele Khreshchatyi barvіnku ,
That i for krutіy Hori ...
Hey, do not vtіshaytes , zlії vorіzhenki ,
That prigodontsі moїy !
Bo my useful - Kozatska like, -
That yak early dew :
Scho vіter povіє , Sonia prigrіє -
Rosa falling to the ground .
Mrs Naїhali that i orandarі ,
Will take vozi minutes .
Hey, take the stench usyu hudіbonku -
I may not bo th scho seem.
And I 'll live yak , that all are the ones forget :
Will th vozi pokuplyu ,
Merezhanі yoke ternovі thorn
Sche th bo himself poroblyu .
