Текст песни СМЕТАНА band - Куля з моїм ім'ям

Серед тисяч ти одна така:
В самий раз для серця мудака,
В тиглі виплавлена дбайливо,
Особлива, хоч звичайна, бо
З трохи витертим серійником,
На сталевому ошийнику,
Замість тих попсових чокерів,
Ти вже мчиш до мене потягом.
Ха!
На-на-на-на-на-на-на-на,
Так легко,
Жити, чомусь впевненим, що там
далеко
Вже відлита, і прямує та
маленька, зла
Куля з моїм ім'ям. Куля з моїм ім'ям.
На-на-на-на-на-на-на-на,
Насправді,
Світ в рази більший, та і такий
Яскравий,
Коли ти бачиш, як сонця
грають барви
На тілі кулі з твоїм ім'ям. Кулі з твоїм ім'ям.
Найсерйозніші стосунки з всіх,
бо хвилини - то дарунки, і
Підіймаються тарифи цих
Нових ранків - пікі цін на них.
Невгамовно необачний, бо
Що не встигну - не пробачить,
Як досхочу напомилятись до
важливішого з побачень?
Ти відчуваєшся як грунт, вибитий з під ніг.
Як нескінченний лютий, що триває третій рік,
Ти вдягнена у відчай, вдягнена у стрес,
В полум'я й залізо, що рине на нас з небес.
Чесно, страшно, що скоро серед усіх справ -
Статистично імовірно, цей час вже настав -
Згадаєш і про мене, ким до цього я став?
Ти судитимеш по справам, що я відкладав,
що я все життя відкладав...

Среди тысяч ты одна такая:
В самый раз для сердца мудака,
В тигле выплавлена ​​бережно,
Особая, хоть обычная, потому что
С немного вытертым серийником,
На стальном ошейнике,
Вместо тех попсовых чокеров,
Ты уже мчишься ко мне поездом.
Ха!
На-на-на-на-на-на-но,
Так легко,
Жить, почему-то уверенным, что там
далеко
Уже отлита, и идет
маленькая, зла
Пуля с моим именем. Пуля с моим именем.
На-на-на-на-на-на-но,
В самом деле,
Мир в разы больше, да и такой
Яркий,
Когда ты видишь, как солнца
играют краски
На теле пули с твоим именем. Пули с твоим именем.
Самые серьезные отношения из всех,
ибо минуты - это подарки, и
Поднимаются тарифы этих
Новые утренники - пики цен на них.
Неугомонно опрометчивый, потому что
Что не успею – не простит,
Как вволю намышляться к
более важного из свиданий?
Ты чувствуешь себя как почва, выбитая из под ног.
Как бесконечный февраль, продолжающийся третий год,
Ты одета в отчаяние, одета в стресс,
В пламя и железо, ринущееся на нас с небес.
Честно, страшно, что скоро среди всех дел
Статистически вероятно, это время уже настало.
Вспомнишь и обо мне, кем я к этому стал?
Ты будешь судить по делам, которые я откладывал,
что я всю жизнь откладывал...