Мов за подушне, оступили
Оце мене на чужині
Нудьга і осінь. Боже милий,
Де ж заховатися мені?
Що діяти? Уже й гуляю
По цім Аралу, і пишу.
Віршую нищечком, грішу.
Бог зна колишнії случаї
В душі своїй перебираю
Та списую; щоб та печаль
Не перлася, як той москаль,
В самотню душу. Лютий злодій
Впирається-таки, та й годі.
Языки за подушкой
Это иностранная страна
Скука и осень. Бог милый,
Где спрятать меня?
Что действовать? Уже Гуля
Согласно этому Аралу, я пишу.
Нести к кровати, грех.
Бог это просто шанс
В душе в его душе
И запишите; так что печаль
Не уволен, как этот москаль,
В одинокую душу. Февраль вор
Останавливаться и один.
