Виграють зорі пророчі,
В лісі тіні-поторочі...
Чорний ворон примружує очі -
Йде орда протиночі.
Вона палить моє серце,
Вона труїть мою душу.
То ж за край рідний стати я мушу
У кривавому герці...
Горить село, тремтить душа, відтята в сестри коса.
Батьківське поле, рідний край стоптала хижа орда.
О, Боже Правий! В бій благослови!
За землю рідну, за свободу!
Пр:
Затремтіла в небі чорна хмара, громом покотив Холодний Яр:
По Вкраїні йде війна народна, про яку колись співав Кобзар.
Дніпром Зелений, лісом Струк, Блакитний степом іде.
Сміється Гризло, а Василь свинцем рогатих пече.
О, діду рідний! В бій благословіть!
За землю рідну, за свободу!
Пр.
Не плач, кохана, між боїв я все ж зустріну тебе.
Нас рідне поле освятить, коли зіллємось в одне.
І нове зерня воя проросте
За землю рідну, за свободу!
Пр.
Виграють зорі пророчі,
В лісі тіні-поторочі...
Залишенець заплющує очі...
Зійде день після ночі!
Выигрывают звезды пророческие,
В лесу тени-поторочи ...
Черный ворон щурит глаза -
Идет орда протиночи.
Она курит мое сердце,
Она отравляет мою душу.
Так за край родной стать я должен
В кровавом поединке ...
Горит село, дрожит душа, отрезанная у сестры коса.
Родительское поле, родной край стоптала хищная орда.
О, Боже Правый! В бой благослови!
За землю родную, за свободу!
пр:
Задрожала в небе черная туча, громом покатил Холодный Яр:
По Вкраини идет война народная, о которой когда-то пел Кобзарь.
Днепром Зеленый, лесом Струк, Голубой степи идет.
Смеется Грызло, а Василий свинцом рогатых печет.
О, дед родной! В бой благословите!
За землю родную, за свободу!
Пр.
Не плачь, любимая, между боев я все же встречу тебя.
Нас родное поле освятит, когда сольемся в одно.
И новое зерно воя прорастет
За землю родную, за свободу!
Пр.
Выигрывают звезды пророческие,
В лесу тени-поторочи ...
Залишенец закрывает глаза ...
Сойдет день после ночи!
