Текст песни MOROZOVA - Мить

Я між світлом і тінню, між “зараз” і “потім”,
Де секунди зникають у вічному льоті.
Де на вулиці кіт примружився тихо,
І в цьому мовчанні є щось особливе.
Бабуся поруч каштани збирає ,
А час у кишені годинник ховає.
Я тримаю частинки з життя між людьми,
Ці дрібниці навколо, рятують вони.
Зупинись, подивись — світ горить у цих миттях,
У фасадах, де пил, і у зламаних полицях.
Це не біг, це політ, кожен звук — це рядок,
Життя вчить нас любити цей маленький ковток.
Вітер малює свої полотна,
На старій стіні тінь — вона не самотня.
Люди проходять, не бачать суті,
А світ говорить: “Згадай кроки забуті”.
Де квітне бузок і в кафе чути джаз,
Мить тримає мене й зупиняє час.
Забути про все, загубити маршрут,
Тут і зараз знайти — у цьому вся суть.
Зупинись, подивись — світ горить у цих миттях,
У фасадах, де пил, і у зламаних полицях.
Це не біг, це політ, кожен звук — це рядок,
Життя вчить нас любити цей маленький ковток.
Не рахуй свої кроки — рахуй свої миті,
У вікні, в старій пісні, в очах перехожих.
Це не гонка до фінішу, не фінал, не межа,
Це той погляд у небо, що робить життя.
Зупинись, подивись — світ горить у дрібницях,
Він живе у дощах і старих темних вулицях.
Це не біг, це політ, кожен звук — це рядок,
І хай кожна секунда залишить свій крок.
Зупинись, подивись — світ горить у цих миттях,
У фасадах, де пил, і у зламаних полицях.
Це не біг, це політ, кожен звук — це рядок,
Життя вчить нас любити цей маленький ковток.

Я между светом и тенью, между "сейчас" и "потом",
Где секунды исчезают в вечном лете.
Где на улице кот прищурился тихо,
И в этом молчании есть нечто особенное.
Бабушка рядом каштаны собирает ,
А время в кармане часы прячут.
Я держу частицы из жизни между людьми,
Эти пустяки вокруг, спасают они.
Остановись, посмотри - свет горит в этих мойках,
В фасадах, где пыль, и в сломанных полках.
Это не бег, это полет, каждый звук – это строка,
Жизнь учит нас любить этот маленький глоток.
Ветер рисует свои полотна,
На старой стене тень – она не одинока.
Люди проходят, не видят сущности,
А мир говорит: "Вспомни шаги забытые".
Где цветет сирень и в кафе слышен джаз,
Мгновение держит меня и останавливает время.
Забыть обо всем, потерять маршрут,
Здесь и сейчас найти – в этом суть.
Остановись, посмотри - свет горит в этих мойках,
В фасадах, где пыль, и в сломанных полках.
Это не бег, это полет, каждый звук – это строка,
Жизнь учит нас любить этот маленький глоток.
Не считай свои шаги - считай свои мгновения,
В окне, в старой песне, в глазах прохожих.
Это не гонка к финишу, не финал, не предел,
Это тот взгляд в небо, что делает жизнь.
Остановись, посмотри - свет горит в мелочах,
Он обитает в дождях и старых темных улицах.
Это не бег, это полет, каждый звук – это строка,
И пусть каждая секунда оставит свой шаг.
Остановись, посмотри - свет горит в этих мойках,
В фасадах, где пыль, и в сломанных полках.
Это не бег, это полет, каждый звук – это строка,
Жизнь учит нас любить этот маленький глоток.