Недумано, негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань.
Де вечір пахне м'ятою,
аж холодно джмелю.
А я тебе,
а я тебе,
а я тебе
люблю!
Ловлю твоє проміння
крізь музику беріз.
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампана,
і вже без вороття, -
я п'яна, п'яна, п'яна
на все своє життя!
Недумано , негаданно
забежала в глушь ,
где сосны пахнут ладаном
в кадильницах рассветов .
Где вечер пахнет мятой ,
вплоть холодно шмелю .
А я тебя ,
а я тебя ,
а я тебя
люблю!
Ловлю твое лучей
через музыку берез .
Люблю до онемения ,
стону , до слез.
Без коньяка и шампана ,
и уже безвозвратно , -
я пьяная , пьяная , пьяная
на всю свою жизнь!
