Сотні шабель блищать на жовтневім сонці,
І, мов сонце, одна лисина сія.
Її власник - геройський Комбриг Котовський -
На сторінках історії це ім’я.
Знали всі навкруги: і маленькі діти,
Уркагани одеські і Фрунзе знав:
Більше всього в житті ніде правди діти -
Свою голову лису Комбриг кохав.
Приспів:
У кривавім бою йогo лисина блищить.
Ми царів і панів за Котовським підем бить.
Краще в світі цілім його лисини нема,
Наша армія вся собі хоче таку мать. (2)
Таку мать... о-о...
Ого-го-го-го-го-го...
Таку мать... о-о...
Ого-го-го-го-го-го...
Зосталися позаду роки геройські
І в могилі холодній Комбриг спочив.
Та голитись ми будем, як вчив Котовський,
І любити жінок так, як він любив.
Приспів (2)
Hundreds of sabers shine in the October sun,
And, like the sun, one bald man sows.
Its owner - the heroic Combrig Kotovsky -
This is the name on the history pages.
Everyone around knew: and small children,
The hurricanes of Odessa and Frunze knew:
Most of all in life nowhere true children -
Combrig loved his fox head.
Chorus:
In a bloody battle, his bald head shines.
We will go to beat kings and lords after Kotovsky.
The best in the whole world is not bald,
Our whole army wants such a mother. (2)
Such a mother ... oh-oh ...
Wow-go-go-go-go-go ...
Such a mother ... oh-oh ...
Wow-go-go-go-go-go ...
The heroic years are behind us
And in the grave the cold Combrig rested.
But we will shave, as Kotovsky taught,
And love women the way he loved.
Chorus (2)
