Не приїхали у місто
фура з хлібом і артисты.
Сталось нібы не навмысно
як на мисто рветься ї крапля вниз
І ні хліба, ні видовищ,
І нічього не воротиш.
Всі слідкують, що говориш.
Як що вмовиш - не чепай куліс
Не пришлі у місто
Фура і артисти
Жовті видання поширюють плюткі.
Розіграють драму
під ранкову каву,
Співчуваючи належно поміж тим.
А насправді варто
зрозуміти правду -
все, що сталося, лишаеться без змін.
І в антрактє ніби
висточає хліба,
Та на сцену виїіде вже не він
А ти все кликав на каву,
А я усе не заходив.
То не здоровье, то справи -
Якісь причини знаходив.
Потім довго не вірив,
В житті вселякє буває,
Коли сказалі в новинах,
Що тебе більше не має.
І всі розмови захоплєнні,
Спільни плани не здійснєни.
Печалью затоплени,
Заспівани піснями.
Дні колись таки сонєчні,
Сумні і потомлені
Знову муляють болючі
В серці рани обновлені.
Не пришлі у місто
Фура і артисти
Жовті видання поширюють плюткі.
Розіграють драму
під ранкову каву,
Співчуваючи належно поміж тим.
А насправді варто
зрозуміти правду -
Те, що сталося, лишаеться без змін.
І в антрактє ніби
висточає хліба,
Та на сцену виїіде вже не він
Несподівано прозріли всі навкруг, (всі несподівано прозріли)
кожен тобі брат і кожен друг (і кожен тобі брат адразу і кожен друг)
Несподівано (та вже як є) та вже як є,
Ти залишав кожному своє (і залішать кожному...своє)
Не приехали в город
фура с хлебом и артисты.
Произошло нибы НЕ навмысно
как на мисто рвется й капля вниз
И ни хлеба, ни зрелищ,
И ночь НЕ ворота.
Все следят, что говоришь.
Как что уговоришь - не Чепа кулис
Не пришло в город
Фура и артисты
Желтые издания распространяют плютка.
разыграют драму
под утренний кофе,
Сочувствуя должным между тем.
А на самом деле стоит
понять правду -
все, что произошло, лишаеться без изменений.
И в антракте будто
висточае хлеба,
И на сцену виииде уже не он
А ты все звал на кофе,
А я все не заходил.
Это не здоровье, то дела -
Какие причины находил.
Потом долго не верил,
В жизни вселяке бывает,
Когда сказали в новостях,
Что тебя больше нет.
И все разговоры захопленни,
Совместно планы не здийснены.
Печалью затоплены,
Спета песнями.
Дни когда-нибудь сонечни,
Грустные и усталые
Опять жмут болезненные
В сердце раны обновлены.
Не пришло в город
Фура и артисты
Желтые издания распространяют плютка.
разыграют драму
под утренний кофе,
Сочувствуя должным между тем.
А на самом деле стоит
понять правду -
То, что произошло, лишаеться без изменений.
И в антракте будто
висточае хлеба,
И на сцену виииде уже не он
Неожиданно прозрели все вокруг, (все неожиданно прозрели)
каждый тебе брат и каждый друг (и каждый тебе брат адразу и каждый друг)
Неожиданно (и уже как есть) и уже как есть,
Ты оставлял каждому свое (и залишать каждому ... свое)
