"КОЛИ ТИ ПІДЕШ"
(на вірші Маріанни Вдовиковської)
Коли ти підеш,
Горем, звісно, не стане великим,
Буде страшно, авжеж,
Як стрибати до пожежних у килим.
Вже не перший раз,
Але це в порівнянні з цим усім.
Все решта без нас –
Для життя не причина ставати пустим!
Приспів (2 рази):
Небо не стане ближче
Ні на крок, ні на мить.
Дихати треба глибше,
Не зважай – хай болить!
Любов моя – не припис,
Не повинність ділити між нас обох.
Збережу її риси –
Біль, як завжди, поділиться не на двох.
І до нього захланність,
Як до всього в житті, мені мало себе.
Де є крапля остання,
Щоб втомитись кохати тебе?
& quot; prick TI PІDESH & quot;
( on vіrshі Marіanni Vdovikovskoї )
Koli minute pіdesh ,
Grief zvіsno not become great ,
Buda scary avzhezh ,
Yak stribati to pozhezhnih in kilim .
Vzhe not Pershiy time
Ale tse in porіvnyannі s CIM usіm .
All Rasht without us -
For no reason Zhittya stavati empty!
Prispіv (2 Razi ) :
Sky camp blizhche
Ni on the croc , Ni on myt .
Dihati Treba glibshe ,
Not zvazhay - high bolit !
My love - not ascribed ,
Not povinnіst dіliti mіzh us oboh .
Zberezhu її RISS -
Bіl yak zavzhdi , podіlitsya not dvoh .
² to Demba zahlannіst ,
Yak to vsogo in zhittі , Meni little myself .
De º Krafla stop,
Dwellers vtomitis Kohat you?
