Ніч. Зорі дивляться вперто.
Всі горизонти мов стерто.
Тихо в маленькій кімнтатці
Проза старих декорацій...
Місяць як те кошенятко -
Ходить від хатки до хатки,
Ніжно турбує будівлі,
І поринає у срібло.
А коли місяць розтане —
Вперше і наче востаннє
Вітер розкидає ноти
І полетить безтурботно.
Ніч. Зорі дивляться вперто.
Всі горизонти мов стерті.
Думка як те кошенятко....
Серденько, де ж твоя хатка?
Ночь. Заре смотрят упорно.
Все горизонты как стерто .
Тихо в маленькой кимнтатци
Проза старых декораций ...
Месяц как то котенок -
Ходит от домика к домику ,
Нежно беспокоит здания ,
И погружается в серебро .
А когда месяц растает -
Впервые и как раз
Ветер разбрасывает ноты
И полетит беззаботно.
Ночь. Заре смотрят упорно.
Все горизонты как стерты.
Мысль как то котенок ....
Сердечко , где же твоя домик ?
