Текст песни Айлес - Сихів-Балатон

Ти вийдеш зранку на балкон, подивишся у синє небо,
й зрозумієш, шо сьогодні більш не прийду я до тебе.
Без потреби глянеш в дзеркало й побачиш сум в очах,
хоча ще вчора очі твої сяяли на радощах.
По ночах ти будеш часто згадувати час,
коли ми були разом і любов жила між нас.
Настав момент, коли вогонь у наших душах згас
і погляди закохані зустрілися в останній раз.
Але ми не забудемо той час, коли були щасливі,
Залишались наодинці й цілувались несміливо.
А зараз в душах злива, на серці камінь, біль в очах
і посмішки немає зараз на твоїх вустах,
які ще вчора були такі солодкі
але, на жаль, такі холодні і такі гіркі сьогодні.
Ти просидиш весь день в квартирі й не подзвонить телефон.
Ти сумуєш і з тобою сумує Балатон…

Ти будеш жити далі, в тебе буде ще кохання,
і я надіюсь, що без розчарування.
Я не останній хто дарував тобі тепло.
В майбутньому всьо буде краще, ніж в минулому було.
І я житиму далі. Можливо покохаю тоже.
Але з ким би я не був, забути я тебе не зможу.
Не набереш більше номер мого телефону.
Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…

А десь на Сихові в цей час я також вийду на балкон,
у небо кину пустий погляд і згадаю Балатон.
Згадаю твої сині очі, сповнені любові
і серце закричить до болі від припливу крові.
І на душу опуститься страшенна чорна хмара.
Ми з тобою вже не пара і печально дуже зараз.
А ще вчора на балконі цьому пили разом чай.
Та сьогодні ми чужі вже. Ми чужі. Прощай…
На все життя запам’ятаю наші всі моменти.
Прогулянки, побачення, троянди, компліменти,
обійми, посмішки і поцілунки аж до втоми
на Сихові, на Балатоні або десь в центрі.
А зараз я один. Навколо мене тільки пустота.
Куди б не подивився я – всюди мертва темнота.
І з лабіринту цього не можливо знайти вихід.
Просто сумую і зі мною сумує Сихів…

Ти будеш жити далі, в тебе буде ще кохання,
і я надіюсь, що без розчарування.
Я не останній хто дарував тобі тепло.
В майбутньому всьо буде краще, ніж в минулому було.
І я житиму далі. Можливо покохаю тоже.
Але з ким би я не був, забути я тебе не зможу.
Не набереш більше номер мого телефону.
Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…

(Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…)

Сантандер Запис, 2012

You will go out on the balcony in the morning, look at the blue sky,
and you will understand that I will not come to you again today.
You look in the mirror unnecessarily and see sadness in your eyes,
although yesterday your eyes shone with joy.
At night you will often remember the time,
when we were together and love lived between us.
The moment has come when the fire in our souls is extinguished
and the eyes of lovers met for the last time.
But we will not forget the time when we were happy,
They were left alone and kissed timidly.
And now there is a downpour in the souls, a stone in the heart, pain in the eyes
and there is no smile on your lips now,
which were so sweet yesterday
but alas, so cold and so bitter today.
You will stay in the apartment all day and the phone will not ring.
You are sad and Balaton is sad with you…

You will live on, you will still have love,
and I hope without disappointment.
I'm not the last to give you warmth.
In the future, everything will be better than in the past.
And I will live on. Maybe I'll fall in love too.
But whoever I am with, I will not be able to forget you.
You can't dial my phone number anymore.
I will not go on the route from Sykhiv to Lake Balaton…

And somewhere in Sykhiv at this time I will also go out on the balcony,
I will look blankly at the sky and remember Balaton.
I remember your blue eyes full of love
and the heart will cry out in pain from the influx of blood.
And a terrible black cloud will descend on the soul.
We are no longer a couple and it is very sad now.
And yesterday on the balcony they drank tea together.
And today we are strangers already. We are strangers. Goodbye…
I will remember all our moments for the rest of my life.
Walks, dates, roses, compliments,
hugs, smiles and kisses until fatigue
on Sykhiv, on Lake Balaton or somewhere in the center.
And now I'm alone. All around me is emptiness.
Wherever I looked, darkness was dead.
And from the labyrinth of this it is impossible to find a way out.
I just miss and miss Sykhiv…

You will live on, you will still have love,
and I hope without disappointment.
I'm not the last to give you warmth.
In the future, everything will be better than in the past.
And I will live on. Maybe I'll fall in love too.
But whoever I am with, I will not be able to forget you.
You can't dial my phone number anymore.
I will not go on the route from Sykhiv to Lake Balaton…

(I will not go on the route from Sykhiv to Lake Balaton…)

Santander Record, 2012