Темна ніч, темна ніч.
Я блукаю по вулицям міст.
На перехресті знайомих доріг
Я наближаюсь до вікон твоїх.
Зачарований світлом золотим твоїм
Майже тисячу літ, майже сто тисяч зим,
Заворожений поглядом твоїх очей,
Місяць веде мене до твоїх дверей.
Темна ніч, зоряне небо.
Вітер – твоя колискова.
Ніжна моя, я мрію про тебе,
Але ти про це не дізнаєшся ніколи.
Все, що я хочу сказати тобі,
Знаєш, так важко тримати в собі.
Свої слова, свої думки
Я назавжди залишу глибоко в душі.
Про те, які сльози в моїх очах,
Про те, як я бачу тебе в своїх снах,
Про те, що ти зі мною у світі мрій,
Нехай знає тільки вітер сумний.
Dark night, dark night.
I wander through the streets.
At the intersection of roads friends
I approach to your windows.
Enchanted thy light gold
Almost a thousand years, nearly a hundred winters,
Fascinated gaze of your eyes,
The moon leads me to your door.
The dark night starry sky.
Wind - your lullaby.
Soft my dream about you,
But you did not learn about it ever.
All I want to say to you,
You know, so hard to keep confidence.
His words, his thoughts
I always leave a deep soul.
The fact that the tears in my eyes,
About how I see you in your dreams,
The fact that you are with me in the world of dreams,
Let the wind knows just sad.