Текст песни Кімната Гретхен - Павутиння

Закохані очі, червоні, в полоні мережі безмежні,
як море - прозорі,
Забути про те, що оточує, бути прикутими до монітору.
Напружені пальці по літерах клавіатури виконують танці,
під ніками, мов би у масці, Ти і Я - ми віртуальні коханці.

Хто ти є насправді, моя віртуальна радість? Як ти? Де ти? Чи ти не знаєш до чого призводять конекти? З ким ти поруч, даруючи сяйво свого монітору, якщо ти не потрапила у павутиння.

Ти час від часу втрапляєш в залежність від мережі, взалежності від того, хто за ким стежить,
Чи тобі то здається...
То невиліковна хвороба, хоча вона лікується....
Я знаю, як позбутися манії віртуального спілкування..
Зрештою легше не знати хто ти є, і далі плести павутиння.

Хто ти є насправді, моя віртуальна радість? Як ти? Де ти? Чи ти не знаєш до чого призводять конекти? З ким ти поруч, даруючи сяйво свого монітору, якщо ти не потрапила у павутиння.

Закохані очі, червоні, в полоні мережі безмежні,
як море - прозорі,
Забути про те, що оточує, бути прикутими до монітору.
Напружені пальці по літерах клавіатури виконують танці,
під ніками, мов би у масці, Ти і Я

Хто ти є насправді, моя віртуальна радість? Як ти? Де ти? Чи ти не знаєш до чого призводять конекти? З ким ти поруч, даруючи сяйво свого монітору, якщо ти не потрапила у павутиння.

In love with eyes, red, boundless in captivity,
as the sea is transparent,
Forget about the surroundings, be chained to the monitor.
Tense fingers at the letters of the keyboard do the dancing,
under the nicknames, like a mask, you and I are virtual lovers.

Who are you really, my virtual joy? How are you? Where are you? Do you not know what connectors lead to? Who are you with, giving the glow to your monitor, unless you hit the web.

From time to time you become dependent on the network, depending on who is watching,
Do you think ...
It is an incurable disease, although it is treated ....
I know how to get rid of virtual communication mania ..
After all, it's easier not to know who you are, and then weave webs.

Who are you really, my virtual joy? How are you? Where are you? Do you not know what connectors lead to? Who are you with, giving the glow to your monitor, unless you hit the web.

In love with eyes, red, boundless in captivity,
as the sea is transparent,
Forget about the surroundings, be chained to the monitor.
Tense fingers at the letters of the keyboard do the dancing,
under the nicknames, like a mask, you and me

Who are you really, my virtual joy? How are you? Where are you? Do you not know what connectors lead to? Who are you with, giving the glow to your monitor, unless you hit the web.