Знаєш,
Віриш.
І дощ мине коли захочеш сильно.
В губи,
Мітиш.
І хай говорять інші що ми божевільні.
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем,
Чи знали без зими що значить літо?
Любиш,
Знаю.
І загубивши все З початку починаю
Хай говорять
У Бога собі щастя не здобувши не намолять
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем,
Чи знали без зими що значить літо?
Це так просто як краплі дощу на шибі,
За твою любов говорити "Спасибі".
За випадок, сміливість перших речень,
За свободу й ціну особистих зречень.
За натхнення, за музику чисту в грудях,
За твої поцілунки, що мене зранку будять.
І за те що так любиш і штовхаєш в спину,
Я без тебе всього лиш пуста половина.
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем,
Чи знали без зими що значить літо?
Коли сцена замовкає і зали ці пустіють,
Я точно знаю чиї руки лід мій розігріють...
знаешь,
Веришь.
И дождь пройдет когда захочешь сильно.
В губы,
Метишь.
И пусть говорят другие что мы сумасшедшие.
Прячься под моим плащом,
А я спрячу нас от мира.
И где наш рай когда дойдет,
Знали без зимы что значит лето?
любишь,
Знаю.
И потеряв все с начала начинаю
пусть говорят
У Бога себе счастья не получив НЕ намолять
Прячься под моим плащом,
А я спрячу нас от мира.
И где наш рай когда дойдет,
Знали без зимы что значит лето?
Это так просто как капли дождя стекле,
За твою любовь говорить "Спасибо".
По случай, смелость первых предложений,
За свободу и цену личных отречений.
За вдохновение, за музыку чистую в груди,
За твои поцелуи, что меня утром будят.
И за то, что так любишь и толкаешь в спину,
Я без тебя всего лишь пустая половина.
Прячься под моим плащом,
А я спрячу нас от мира.
И где наш рай когда дойдет,
Знали без зимы что значит лето?
Когда сцена замолкает и залы эти пустеют,
Я точно знаю чьи руки лед мой разогреют ...
