Щасливиця, я маю трохи неба
і дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
живого нерва не було в мені!
Уже душа не знала, де цей берег,
уже втомилась від усіх кормиг.
У громі дня, в оркестрах децибелів
ми вже були, як хор глухонімих.
І раптом,- Боже! - після того чаду
і тарапати, рівної нулю, -
я чую дощ. Він тихо плаче правду,
що я когось далекого люблю.
І чую тишу. І співають птиці.
Проходять люди гарні і незлі.
В пахучій хмарі дощової глиці
стоїть туман, як небо на землі.
Пасуться тіні вимерлих тарпанів,
навшпиньки ходять сутінки і сни.
Весна підніме келихи тюльпанів, -
за небо вип'ю і за дві сосни!
© Ліна Костенко
[Счастливица, имею вид на небо
и две сосёнки сквозь туман в окне.
А уж казалось, что живого нерва,
живого нерва не было во мне!
Уже душа не знала, где свой берег,
уже устала от ярма всех иг.
В оркестрах дня под грохот децибелов
мы превратились в хор глухонемых.
И вдруг — О, Боже! — После чада, смрада,
и переделок, что равны нулю, —
я слышу дождь. Он тихо плачет правду,
что я кого-то, дальнего, люблю.
Здесь тишина. Слышны лишь птичьи трели.
Проходят люди — хороши, не злы.
Проходит дождь. Вдыхаю запах ели.
Туман садится небом у земли.
Пасутся тени вымерших тарпанов,
ко мне подкрались сумерки и сны.
Весна, я пью с тобой за рост тюльпанов,
за вид на небо и за две сосны!]
Schaslivitsya I May trohi sky
i dvі pine in foggy vіknі .
A vzhe zdavalos scho living nerve
Bulo not live nerve in Meni !
Already did not know a soul , de Tsey shore
od has misrepresented usіh kormig .
Do gromі day in orchestras detsibelіv
E vzhe boule yak gluhonіmih choir .
I. Fahmy , - God! - Pіslya of daze
i tarapati , rіvnoї zero -
I smell the rains . Vіn quietly weeping truth
scho I kogos distant love .
I. Tisha smell . I. spіvayut ptitsі .
Passing people garnі i nezlі .
In pahuchіy hmarі doschovoї glitsі
stoїt fog, yak sky on zemlі .
Graze tіnі vimerlih tarpanіv ,
Catching up navshpinki sutіnki i decrease .
Spring pіdnіme kelihi tyulpanіv -
for i in heaven vip'yu dvі pine !
© Lina Kostenko
[ Lucky , have a view of the sky
and two pine through the fog in the window.
And so it seems that the living nerve
living nerve was not me !
Already soul did not know where your bank,
already tired from the yoke of all u .
In orchestras of the day under the roar of decibels
we have become deaf choir .
And then - Oh, God ! - After Chad, stench ,
and alterations that are zero -
I hear the rain . He cries softly truth
I'm someone far , I love .
There was silence. Heard a bird trills.
Are people - good, not evil .
Passes rain . Inhale the scent of spruce.
Fog sits air near the ground .
Grazing shadow extinct tarpan ,
twilight crept up to me and dreams.
Spring , I drink to you for growing tulips ,
in view of the sky and two pine ! ]
