І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю!
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, –
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, –
Що сльози там, де навіть крові мало!
I. Thought it's still up to you Lina
Mij zanapascheny , neschasny edge!
Yak I'll zgadayu ,
Do breasts sertce s taut s sting Gine .
Ci Ochi bachili skrіz famously i nasillya ,
A tyazhchogo od tvogo not seen ,
B stink over him Reed
That litter slіz scho llyutsya od bezsillya .
Oh, such slіz vzhe vilito Cheema -
Krajina tsіla Mauger them vtopitis ;
Dovolі vzhe їm litis -
Scho slozi there de navіt krovі little!
