Я посміхнусь тобі крізь сльози – їдь!
Бо профіль вітру вранішнього строгий.
Твій корабель у гавані стоїть,
Готовий до дороги.
А берег знов пустельній і нічий.
А чорна буря розпустила крила.
Але я сонце вишила вночі
На цих вітрилах.
Ти, може, не повернешся назад,
Далекий голос так співає тужно!
Твоя любов – як дзвін старих балад –
Гірка і відчайдушна.
З твоїх стихій немає вороття.
Моря шумлять, і холодно на світі.
Таких, як ти, чекають все життя
Заради миті.
Весняний вітер зустрічей і втеч!
Покинеш дім. Любитимеш чужинку.
Ти з тих, котрі цілують спершу меч,
А потім – жінку...
I posmіhnus Tobi krіz slozi - їd !
Bo profіl vіtru vranіshnogo strict .
Tvіy Korabel in gavanі stoїt ,
Ready to road.
A Beach znov pustelnіy i nіchy .
A storm Ciorna rozpustila Brits.
Ale I sontse vishila Vnochi
On Tsikh vіtrilah .
Tee, Mauger , will not turn back ,
Distant voice so spіvaє tuzhno !
Your Love - yak dzvіn Old balad -
Gіrka i vіdchaydushna .
W tvoїh stihіy nemaє vorottya .
Sea shumlyat , i cold on svіtі .
Such yak tee , chekayut all Zhittya
Zaradi mitі .
Vesnyany vіter zustrіchey i to flow !
Forsake Dim . Lyubitimesh chuzhinku .
Thi s quiet kotrі tsіluyut spershu sword
A potіm - zhіnku ...
