Поезія зі спеціями
Let’s start over
Леона Вишневська
Роблю ковток – всередині, мов щось горить.
Щось обпікає полотна душі вправним пензлем
Пікассо.
Де ти? Мій омріяний материк?
Я живу в нескінченній черзі вокзальної каси
і чомусь ніяк не наважусь взяти собі квиток.
Назад у майбутнє чи вперед у минуле?
Туди, де з моїх бажань справді вийде щось
вартісне, путнє.
Де б потяги мрій з дійсністю не зіткнулись.
Між вчора,
сьогодні й завтра прокласти ледь помітний місток,
щоб було до кого повертатись, кого обіймати
і з ким радіти.
Нехай воля у мене крихітна та тендітна,
зате характер кілограмів на сто.
Поэзия со специями
Давай начнем сначала
Леон Вышневская
Я делаю SIP - внутри, как и что-то горел.
Что-то сжигает ткань души с помощью штрафной щетки
Пикассо.
Ты где? Мой мимарный континент?
Я живу в бесконечной очереди железнодорожного билета
И как-то не смей взять билет.
Вернуться в будущее или вперед в прошлом?
Где что-то из моих желаний
Значение, яма.
Везде, где поезда снов с реальностью не сталкивались.
Между вчерашним,
Сегодня и завтра положил едва заметной мост,
быть, к кому вернуть кого обнять
И с кем радоваться.
Пусть у меня будет крошечный и хрупкий,
Но характер килограммов на сто.
