Mar. 2nd, 2011 at 10:01 PM
-Я повертатимусь завтра в Берлін.
-...(мовчанка)
-Ти зі мною?
На вечерю в нас був героїн
і об ребра душі розбилась порожня склянка.
Не дихай,коли обіймаєш груди.
Мені неприємно чути твій голос...
Це не слова,це есенція з бруду
утворює в серці коло.
Утворює в серці дірку.
-Замовиш сусідній столик?
Запхнеш у вухо палець і виймеш звідти сірку.
Як доказ того,що ти мене все таки слухав.
-Не вистачає духу?Тепер ми з слона робимо муху.
Віск обпікає руку...Задмухай свічку.
-Хочеш-їдь.Залишатись знову не варто.
Навряд це все схоже на жарти.
Набуті інстинкти або ж просто банальна звичка...
Нас з тобою тримає не відстань,
нас з тобою тримають кордони.
Холодні стіни з бетону, пустопорожні валізи.
Мій маршрут від сьогодні не дійсний,
мені до тебе не відкривають візи.
Mar. 2nd, 2011 at 10:01 PM
-I will return to Berlin tomorrow.
-... (silence)
-You're with me?
We had heroin for dinner
and an empty glass shattered against the ribs of the soul.
Do not breathe when hugging your chest.
I'm not happy to hear your voice ...
These are not words, this is the essence of dirt
forms a circle in the heart.
Forms a hole in the heart.
-Order the next table?
You put your finger in your ear and take out the sulfur.
As proof that you still listened to me.
-Is not enough spirit? Now we make a fly out of an elephant.
Wax burns your hand ... Blow out the candle.
-Do you want to go. You shouldn't stay again.
It's hardly a joke.
Acquired instincts or just a banal habit ...
We are not kept at a distance,
you and I are held by borders.
Cold concrete walls, empty suitcases.
My route is not valid from today,
I don't have visas for you.
