За горою сніжок летить,
А в долині козак лежить. (Двічі)
У головах ворон кряче.
А у ногах коник скаче. (Двічі)
— Не скач, коню, надо мною.
Не бий землі під собою. (Двічі)
Не бий землі під собою.
Біжи, коню, дорогою. (Двічі)
Щоб татари не здогнали,
Сіделечка не здійняли. (Двічі)
Вийде батько — розсідлає,
А матінка — розпитає. (Двічі)
— Ой конику вороненький,
А де ж мій син молоденький? (Двічі)
— Не плач, мати, не журися,
Бо вже твій син оженився. (Двічі)
Та взяв собі паняночку —
В чистім полі земляночку. (Двічі)
Возьми, мати, піску жменю
Та посієш на каменю. (Двічі)
Ой коли той пісок зійде,
Тоді твій син з війська прийде. (Двічі)
Нема сходу, нема сходу,
Нема сина із походу. (Двічі)
За горой снежок летит,
А в долине казак лежит. (Дважды)
В головах ворон каркает.
А в ногах конек скачет. (Дважды)
- не скачи, лошади, надо мной.
Не бей земли под собой. (Дважды)
Не бей земли под собой.
Беги, конь, дорогой. (Дважды)
Чтобы татары не догнала,
Сиделечка НЕ подняли. (Дважды)
Получится отец - розсидлае,
А матушка - расспросит. (Дважды)
- Ой коньке вороненький,
А где же мой сын молоденький? (Дважды)
- Не плачь, мать, не печалься,
Уже твой сын женился. (Дважды)
И взял себе панночка -
В чистом поле земляночки. (Дважды)
Возьми, мать, песка горсть
И посеешь на камне. (Дважды)
О, если песок взойдет,
Тогда твой сын из армии придет. (Дважды)
Нету востока; нет востока,
Нету сына из похода. (Дважды)
