Текст песни Лесь Подерв'янський - король Литр

Король Літр
Трагедія
Дійові особи
Король Літр, хтивий, безпринципний і божевільний алкаголік.
Корделія, улюблена донька Короля, хвороблива квітка з червоними очима і скаженою пиздою.
Рейгана і Гонерілья, неулюблені донькі Короля, брудні та закомплексовані лізбіянки.
Едгар, цинічний гвалтівник собак та кіз, згодом статечна людина, член суспільства, депутат палати лордів.
Едмунд, життєрадісний споживач екскрементів, санітар лісу і друг природи, згодом статечна людина, член суспільства, професор Кємбріджського універсітєту.
Кєнт, хуліганствующій підліток.
Мєнт, лягавий падло.
Йорік, патворний нєдоносок, начітавшійся Заратустри. На початку п'єси - блазень, згодом - статечна людина, вождь англійського народу.
Привід, опудало в білім простирадлі, під пахвою несе кнігу "Тімур і його команда".

Дія відбувається в Англії в епоху похмурого середньовіччя.

Дiя перша.
Сцена зображує собою пляж, забруднений пляшками, гандонами і собачим гівном. Посередині всього цього хазяйства сидить Король Літр. Його вигляд не важко уявити, спираючись на все вишезгадане. У ніг Короля мішок з пляшками. Він по черзі дістає їх звідти і саморобною дротинкою спритно витягує з пляшок корки, вдавлені туди волохатими пальцями не маючих штопору волоцюг.

Король Літр.
Ітак, замовкли струни сладкозвучні,
З пизди стирчать всі грифи балалайок,
А в жопі жевріють жоржини та жар-птиці…
Я роздав на хуй все. Все, шо роками пиздив
І пер, згинаючись, до себе у комору,
А потім, запираючись в сортирі,
І там, згасаючи від смутку та зневіри,
Я нігтєм вицарапував на стінці скажені цифри,
Рахував і плакав, пердів беззахисно,
В тупему скаженінні зубами скреготав,
І дикий сморід, цей дух гівна
На вільних білих крилах
Вповзав мені у серце, як гадюка,
І люто в душу срав.
Людськая заздрість, та посмішки, та плітки за спиною,
Шо хуя вже не тільки, шо встромить,
А й навіть вийнуть стало неможливо. Бо я, статечний дід і патріарх, засновник роду, міста і країни -
Герой національний!
Як відомо, герої не їбуться і не сруть!
Не кажучи про те вже, шо ніхто з них в дитинстві не дрочив!
О, як мені це все настоїбенило! Піздєц!
Їбав я всі ці гімни і кантати,
Всю малахв'ю бенкетів і прийомів,
Коли замість того, щоб когось вжарить
Повинен довго й нудно ти пиздіти
І слухати пиздьож такий же самий.
Я все роздав: всім жебракам, ханигам,
Всім підарасам, йобнутим шакалам:
Нехай вони внесуть корисний внесок
В суспільне будівництво!
Хай їбошать, а я це все їбу!

З цими словами Король Літр голосно пердить.Входить Корделія - хвороблива квітка із скаженою пиздою.

Король Літр.
Як ти живеш, моя вонюча квітка?
Корделія.
Дивись, татуню, я знайшла гандона.
Він зовсім цілий, зроблений в Ганконзі.
З його сріблястих пелюстків, як перли
Стікають сльози росяні яскраві…
Літр.
Не перли то, то малахв'я вонюча!
Це концентрація тих виблядків поганих,
Шо повзають, як блядські мандавошки
По аглицькій землі!
Корделія.
Татуню, милий! Якій же ж ти розумний та приємний!
Їбись конем всі хахалі противні!
Ці коні з яйцями, ці хижі до мінєту губаті кажани!
Коли я з вами, тоді про них я зовсім забуваю…
Король Літр (хтиво пестить її).
Я теж, дочурка, більше полюбляю тебе їбать,
Ниж тих блядєй заразних твоїх сестер,
Немолодих і глупих, до того ж і негарних лізбіянок!

Входять Рейгана і Гонерілья, брудні та закомплексовані лізбіянки.

Гонерілья.
І шо він в ній найшов? Я в сто раз лучшє!
Король Літр.
Тебе зачав я в пьяному угарі:
Кричав кажан і бився вітер в стелю,
Матуся плакала і реготав пугач.
Тож не пизди!
Рейгана.
Ну, а мене?
Літр.
Тебе так само: на стайні
Раком серед кіньських храпів.
Копита страшно били по підлозі
І комашня летіла на вогонь,
І сумно-сумно каркала ворона…
Корделія.
Ну, а мене?
Літр.
Еге-е!.. Тебе зачав я разом із товаришем,
Його я драв п

King Liter
Tragedy
The characters
King Liter, lustful, unscrupulous and crazy alcoholic.
Cordelia, the King's beloved daughter, a painful flower with red eyes and a mad cunt.
Reagan and Gonerilla, the King's unloved daughters, dirty and complexed lesbians.
Edgar, a cynical rapist of dogs and goats, later a strong man, a member of society, a member of the House of Lords.
Edmund, a cheerful consumer of excrement, a forest ranger and a friend of nature, later a staunch man, a member of society, a professor at Cambridge University.
Kent, a hooligan teenager.
Cop, pointy bastard.
Yorik, the ugly underling, who read Zarathustra. At the beginning of the play - a clown, later - a strong man, the leader of the English people.
The excuse, a stuffed animal in a white sheet, carries the book "Timur and his team" under his armpit.

The action takes place in England in the Dark Ages.

Act one.
The scene depicts a beach contaminated with bottles, gandons and dog shit. In the middle of all this household sits King Liter. Its appearance is not difficult to imagine, based on all of the above. At the King's feet a bag of bottles. He takes turns getting them out of there and with a homemade wire deftly removes the corks from the bottles, pressed there by hairy fingers that do not have a corkscrew tramp.

King Liter.
So, the sweet-sounding strings fell silent,
All vultures of balalaikas stick out of the cunt,
And dahlias and fire-birds are roaring in the ass…
I fucked everything. Everything that shoved for years
And the pen, bending, to himself in the barn,
And then, locking in the toilet,
And there, fading from sorrow and despair,
I scratched the crazy numbers on the wall with my fingernail,
He counted and cried, farted helplessly,
In a dull frenzy he gritted his teeth,
And a wild stench, this spirit is shit
On free white wings
He crawled into my heart like a viper,
And fiercely in the soul compared.
Human envy, and smiles, and gossip behind his back,
What the fuck is not only what will stick,
And even it became impossible to get out. Because I, a strong grandfather and patriarch, the founder of the family, city and country -
National hero!
As you know, the heroes do not fuck and do not shit!
Not to mention that none of them masturbated as children!
Oh, how it all insisted on me! Fucker!
I sang all these hymns and cantatas,
All malachus feasts and receptions,
When instead of frying someone
You have to fuck long and boring
And listening to the pussy is the same.
I distributed everything: to all the beggars, to the khanigs,
To all padaras, fucking jackals:
Let them make a useful contribution
In public construction!
Let them fuck, and I fuck it all!

With these words, King Liter farts loudly. Cordelia enters - a painful flower with a mad cunt.

King Liter.
How do you live, my stinking flower?
Cordelia.
Look, Dad, I found a gandon.
It is completely intact, made in Hong Kong.
From its silvery petals like pearls
Bright dewy tears flow…
Liter.
Not pearls then, then the malachia stinks!
This is the concentration of those bad shit,
Shaw crawls like a bastard
On the English land!
Cordelia.
Daddy, darling! How smart and pleasant you are!
Fuck a horse, all hahali are disgusting!
These horses with eggs, these carnivorous bats to the blowjob!
When I'm with you, then I completely forget about them…
King Liter (lustfully caresses her).
I, too, my daughter, prefer to fuck you,
Than those whores contagious of your sisters,
Old and stupid, besides ugly lesbians!

Includes Reagan and Gonerilla, dirty and complexed lesbians.

Gonerilla.
And what did he find in it? I'm a hundred times better!
King Liter.
I conceived you in a drunken stupor:
The bat shouted and the wind beat against the ceiling,
Mom cried and the owl laughed.
So don't fuck!
Reagan.
Well, what about me?
Liter.
You too: in the stable
Cancer among horse snoring.
The hooves hit the floor terribly
And the insect flew into the fire,
And sadly, sadly croaked crow…
Cordelia.
Well, what about me?
Liter.
Yeah! .. I conceived you with a friend,
I took him to Mr.