Текст песни Леся Горова - Можна жити як...

Можна жити, як собака:
Гавкати на всіх,
Подавати чемно лапу
Тим, хто вище них.
Так поважно і ліниво
Нявкати, мов кіт,
І під сонцем так щасливо
Гріти свій живіт.

Можна жити, як корова:
Годувати всіх.
Можна, як ведмідь в барлозі
З головою в сніг.
Можна жити у багнюці,
Як живе свиня
І боятись злого вовка,
Як дурне ягня.

Можна красти, як лисиця,
Мати ласий шматок,
Або в чиїсь попасти зуби,
Як в казці колобок.
Можна каркати, як ворона,
Те саме щодня,
Всіх заганяти до роботи,
Як батогом коня.

Можна жити, як баран,
Впертий і тупий.
Можна наче тигр у клітці
Дуже, дуже злий.
Гонорово так ходити,
Ніби ти – гусак,
І нічим не перейматись,
Жити просто так.

Можна жити ніби курка
Із золотим яйцем,
А можна жити, як метелик,
Одним єдиним днем.
Можна бути ближче до сонця,
Як пташка угорі,
А можна в темряві сидіти,
Наче кріт в норі.

Стільки є спокус навколо,
Все, що хоч, роби,
Так ростуть потреби наші,
Як у дощ гриби.
Може, те життя звіряче
Так когось манить,
Але ми людьми вродились,
Щоб по-людськи жить!

Можно жить , как собака:
 Лаять на всех ,
 Подавать вежливо лапу
 Тем , кто выше их .
 Так важно и лениво
 Мяукать , как кошка ,
 И под солнцем так счастливо
 Греть свой ​​живот.

 Можно жить , как корова :
 Кормить всех.
 Можно , как медведь в берлоге
 С головой в снег.
 Можно жить в грязи ,
 Как живет свинья
 И бояться злого волка ,
 Как глупый ягненок.

 Можно воровать , как лиса ,
 Мать лакомый кусок ,
 Или в чьи-то попасть зубы ,
 Как в сказке колобок .
 Можно каркать , как ворона ,
 То же каждый день ,
 Всех загонять в работы ,
 Как кнутом лошадь.

 Можно жить , как баран ,
 Упрямый и тупой.
 Можно как тигр в клетке
 Очень , очень злой .
 Гордо так ходить ,
 Будто ты - гусь ,
 И ничем не переживать ,
 Жить просто так.

 Можно жить будто курица
 С золотым яйцом ,
 А можно жить , как бабочка ,
 Одним единственным днем .
 Можно быть ближе к солнцу ,
 Как птичка вверху ,
 А можно в темноте сидеть ,
 Как крот в норе .

 Столько есть соблазнов вокруг ,
 Все , что хочешь, делай ,
 Так растут потребности наши ,
 Как в дождь грибы.
 Может , то жизнь зверское
 Так кого манит ,
 Но мы людьми уродились ,
 Чтобы по- человечески жить!