Інша назва – “Знак біди”
Музика: Олександр Осадчий
Вірші: Михайло Ткач
Виконує: Лідія Михайленко
У кожного страждання одна ознака,
Біда єдиним болем падає у сни.
У всіх дітей планети сльоза однака,
Одинаково на світі плачуть всі вони.
Летить понад віками стріла смертельна,
У пам’яті карбує знак біди і зла,
Влучає в серце птаха стріла пекельна,
В колиску немовляти падає стріла.
Приспів (2):
Кричить тривога сльозою втрати,
Стискає горло, наче петля.
Дитя заплаче – заплаче мати,
Мати заплаче – заридає земля!
Давно в червону книгу вписавши птаху,
Коли ж ми Україну впишемо туди?
Одвіку нашу матір ведуть на плаху,
Хрестом стоїть над нею чорний знак біди.
Чатує чорний ворон на білі кості,
Жар – птиця не дарує золоте перо.
В чорнобильському чані кипить у злості
Імперської сваволі атомне ядро.
Другое название - "Знак беды"
Музыка: Александр Осадчий
Стихи: Михаил Ткач
Исполняет: Лидия Михайленко
У каждого страдания один признак,
Беда единственным болью падает в сны.
У всех детей планеты слеза Однако,
Одинаково на свете плачут все они.
Летит более веками стрела смертельная,
В памяти чеканит знак беды и зла,
Попадает в сердце птицы стрела адская,
В колыбель младенца падает стрела.
Припев (2):
Кричит тревога слезой потери,
Сжимает горло, как петля.
Ребенок заплачет - заплачет мать,
Мать заплачет - заплачет земля
Давно в красную книгу вписав птице,
Когда мы Украину впишем туда?
Издавна нашу мать ведут на плаху,
Крестом стоит над ней черный знак беды.
Подстерегает черный ворон на белые кости,
Жар - птица не дарит золотое перо.
В чернобыльской чане кипит в злобе
Имперской произвола атомное ядро.
