Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів,
Щоб не спав, не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти,
Що кохають очі сині.
Мила моя, люба моя,
Сонця ясен цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу в устах цілунки,
Радісні пісні,
А в руках несу я ласку
Й квіти весняні.
Не ховайсь, ти, сивий вітре,
Бо знайду тебе я всюди,
Білі квіти, ніжні квіти,
Всеодно моїми будуть.
Перейду я бистрі ріки
І піднімусь я за хмари,
В твоє царство, де смереки
Під зірками б’ють хорали.
Я пойду в далекие горы
В вечернюю час
И попрошу ветра яров ,
Чтобы не спал , не спал до погоду .
Чтобы летел на свободных крыльях
В широкие долины
И принес к утру цветы ,
Что любят глаза синие .
Милая , милая ,
Солнца десен цвет ,
Я несу в глазах к тебе
Весь голубой мир .
Я несу в устах поцелуи ,
Радостные песни ,
А в руках несу благоволение
И цветы весенние .
Не укрывайся , ты , седой ветер ,
Потому найду тебя везде ,
Белые цветы , нежные цветы ,
Все равно моими будут .
Перейду быстрые реки
И поднимусь я за облака ,
В твое царство, где ели
Под звездами бьют хоралы .
